Експертиза здатності правильно відображати внутрішню і зовнішню сторону подій

Експертиза здатності правильно відображати внутрішню і зовнішню сторону подій (до останніх в психології відносять і дію, поведінка) підрозділяється в експертології на два види - залежно від конкретної експертної завдання.

1. Експертиза по встановленню здатності повною мірою усвідомлювати фактичний зміст своїх дій і повною мірою свідомо керувати ними (спрямована на перевірку правильності відображення внутрішньої сторони події, здатності розуміти його сенс, значення).

Така експертиза призначається, коли у суду є сумніви в повноцінності усвідомлення особою своїх дій або волевиявлення при вчиненні цією особою юридично значимої дії, але воно не пов'язане з припущенням про особливе емоційному стані.

Складовими частинами експертизи є виявлення специфіки особистісних властивостей, психологічний аналіз ситуації дії, виявлення впливу даних факторів на: а) здатність повною мірою усвідомлювати свої дії та б) здатність повною мірою свідомо керувати ними. Підкреслимо, що експерт-психолог дає при цьому диференційовану (у повній або неповній мірі) оцінку зазначених здібностей особистості.

Іноді спеціально виділяють психологічну експертизу щодо неповнолітнього (сторони в процесі - в допускаються законом випадках). Тут, крім питання про емоційний стан, на дозвіл експерту можуть бути поставлені питання:

o не характеризується чи випробовуваний відставанням у психічному розвитку, не пов'язаному з патологією психіки;

o чи є у нього інші (які саме) особливості у розвитку емоційно-вольової та пізнавальної сфери (наприклад, підвищеної сугестивності, схильності до фантазування та ін.) і як вони вплинули на здатність випробуваного повною мірою усвідомлювати фактичний зміст своїх дій і на здатність повною мірою усвідомлено управляти ними.

Даний вид експертизи виділяють в самостійний, оскільки йдеться про особливе об'єкті дослідження - неповнолітньому, психіка якого має специфікою, викликаної особливостями розвитку особистості.

2. Експертиза по встановленню здатності особи (сторони, свідка) правильно сприймати що мають значення для справи обставини і давати про них правильні пояснення, показання (спрямована на перевірку правильності зовнішнього, почуттєвого відображення події).

Така експертиза може бути призначена для визначення здатності свідка правильно сприймати факти і давати про них правильні свідчення. Це обумовлено правилом п. 2 год. 2 ст. 61 ЦПК, згідно з яким в якості свідків не можуть бути викликані і допитані особи, які в силу своїх фізичних чи психічних недоліків не здатні правильно сприймати факти або давати про них правильні свідчення. Для встановлення зазначеної нездатності потрібні спеціальні знання, проведення дослідження - експертизи. По суті, ст. 61 ЦПК містить психологічний критерій, хоча вживання законодавцем терміна "психічні вади" може привести до неоднозначного тлумачення питання про вибір виду експертного дослідження.

Часто поняття "психічні вади" пов'язують зі сферою психіатрії - як прояв патології психіки, що невірно. Перш за все саме поняття, вжите в законі, не цілком відповідає сучасній психологічної та психіатричної термінології.

У питанні про вибір виду експертизи потрібно виходити з аналізу всього правила, зокрема, з з'ясування того, для якої кінцевої мети спеціальне дослідження необхідно. З ст. 61 ЦПК видно, що юридичне значення має факт нездатності свідка: а) правильно сприймати що цікавлять суд і факти і (або) б) правильно відтворювати в мовній формі відомості про них в суді. Це обставини психологічної природи, які компетентний встановлювати експерт-психолог. Але для уточнення виду обирається дослідження слід враховувати генезис зазначеної вище нездатності, яка може бути як наслідком короткочасного психічного розладу, іншого хворобливого стану, так і наслідком особливого психічного стану психічно здорової людини. У першому випадку правильним буде призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи (психіатр констатує і диагносцируются психічну патологію; психолог визначає, як хворобливі зміни "скорегували" общепсихологические особливості сприйняття даної особистості та її здатність до правильного запам'ятовування і відтворення відомостей про певні факти), у другому випадку - психологічної.

Далі, ст 61 ЦПК вказує також і на фізичні недоліки як на можливу причину нездатності правильно сприймати факти і відтворювати інформацію про них. До таких в першу чергу слід віднести розлади функціонування органів почуттів (сенсорні порушення), а саме: розлади слухового, зорового сприйняття, мовлення. Тут вже одних даних про подібного роду порушеннях достатньо суду для призначення медико-психологічної експертизи щодо свідка, що особливо важливо, коли свідок унікальний, а пояснення сторін з приводу обставин справи суперечливі. В ході такої експертизи медик (отоларинголог або офтальмолог) діагностує відповідне сенсорне порушення, а психолог встановлює, чи вплинуло воно і яким чином на правильне сприйняття цікавить суд обставини і на здатність особи правильно відтворювати інформацію про нього після закінчення певного часу (минулого з сприйняття до дачі свідчень в суді).

Таким чином, висновок експерта є необхідним для правильного застосування судом ст. 61 ЦПК при вирішенні питання про допуск конкретної особи в процес в якості свідка, а також для правильної оцінки судом показань свідка - як спосіб їх перевірки за наявності загального і спеціального підстав для призначення експертизи. Дана експертиза може бути також використана при перевірці пояснень сторони.

Центральними питаннями, які вирішує експерт при проведенні експертизи правильності сприйняття мають значення обставин, є наступні:

o якими індивідуальними особистісними і сенсорними особливостями характеризується випробовуваний;

o чи міг він з урахуванням виявлених особливостей в даній ситуації (її описують) правильно сприймати що мають значення для справи обставини (вказують конкретно, які саме);

o чи володіє суб'єкт абсолютної чутливістю органів зору (чи інших - називають їх), необхідної для сприйняття певного подразника (перераховуються зовнішні обставини, які імовірно сприймаються суб'єктом);

o якщо випробуваний страждає яким-небудь сенсорним порушенням, чи компенсують його інші, повноцінні органи чуття і, якщо компенсують, то чи дозволяють вони правильно сприймати цікавить суд обставина;

o чи є у особи інші психофізичні особливості, що впливають на правильність сприйняття, запам'ятовування і відтворення інформації, і, якщо є, то яке це вплив на кожен з названих механізмів (сприйняття, запам'ятовування, відтворення);

o чи міг випробовуваний, з урахуванням виявлених психофізичних і сенсорних особливостей, давати правильні пояснення (показання) про даний обставину, що має значення для справи.

Приводами до призначення такого роду експертизи можуть служити дані про сенсорну недостатності; таких особливостях особистості, які викликали у суду сумніви в правильному сприйнятті, запам'ятовуванні або відтворенні інформації; відомості про особливі умови сприйняття - наприклад, швидкоплинність події, наявність перешкод в його сприйнятті, труднощі виділення події із загального фону сприйняття.


2610382989840239.html
2610434722757134.html
    PR.RU™